Выходила осень на поля-покосы,
Заплетала на ветру
Золотые косы.
И облёкшись в сарафан
Багряного цвета,
Собрала с лугов цветы –
Подарок от лета.
С огородов и садов
В закрома сложила
Всё, что Милостью святой
Щедро уродило;
Золотом, багрянцем
Леса украшала,
Птиц в дорогу дальнюю
Строго провожала.
Где б она не проходила:
Полями, лесами
Рос прохладных бриллианты
Щедро рассыпала.
Дел уж больно было много,
Еле успевала.
Своей акварелью
Всё разрисовала.
От её проворной кисти
Ничто не укрылось.
Каждая былинка, кустик
Свежести лишилось.
И от лета красного
Следа не осталось.
Даже солнце ясное
Грустно улыбалось.
Всё чаще к ней в гости
Ветры прилетали
Тёмными ночами
Песни распевали.
Леса обнажались,
Сады и дубравы,
Землю укрывая
Жёлтыми коврами.
Ещё уходила
За дальние дали,
За собою приводила
Караван туманов.
Солнышко всё реже
Землю пригревало.
Но об этом осень
Мало горевала.
Устами холдными
К реченьке прильнула,
Ох, устав от всех забот,
На горке уснула.
Проснувшись, увидела
Унынье в природе.
Заплакала осень
Дождиком холодным.
Очень люблю осень
От начала до конца.
В ней определение
Моего Творца.
Всё Его Премудростью
Навек утверждено.
С радостью приемлю
Всё, что Им дано.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.